Круглий стіл
«Типологія тоталітаризму: радянський і нацистський варіанти (аналіз періодів та явищ)»
24 червня: 11.00–12.45, 14.00–17.00
Зала 1-го поверху
Передумови і становлення тоталітарних режимів: сталінізм і фашизм (1900–1930-ті роки)
Веде засідання Юрій Вадимович Котляр
Секретар — Ганна Ярославівна Олійник
Питання для обговорення
1. Моделі тоталітаризму.
2. Джерела вивчення тоталітаризму в СРСР і Німеччині.
3. Сталінські репресії 20–30-х років ХХ століття.
4. Національно-культурні питання в період тоталітаризму.
5. Карально-репресивні органи та їхня діяльність.
6. Вирішення економічних питань в період тоталітаризму.
7. Протидія населення репресивним діям влади.
Учасники:
Олег Григорович Бажан (Київ)
Ганна Дмитрівна Беньковська (Одеса)
Сергій Євгенович Березін (Одеса)
Михайло Юрійович Борисов (Одеса)
Валерій Юрійович Васильєв (Київ)
Ірина Вікторівна Войціцька (Київ)
Микола Володимирович Горох (Чернігів)
Оксана Андріївна Довгополова (Одеса)
Юрій Вадимович Котляр (Миколаїв)
В’ячеслав Григорович Кушнір (Одеса)
Валерій Валерійович Левченко (Одеса)
Олена Володимирівна Лисенко (Чернігів)
Олексій Олександрович Маленко (Одеса)
Артур Худувич Маргулов (Донецьк)
Анатолій Михайлович Петренко (Кишинів)
Ельвіра Германівна Плесська (Одеса)
Роман Юрійович Подкур (Київ)
Володимир В’ячеславович Рубан (Вінниця)
Віктор Анатолійович Савченко (Одеса)
Ганна Олександрівна Сидоренко (Винниця)
Віра Володимирівна Солодова (Одеса)
Олексій Федорович Степанов (Казань)
Сергій Йосипович Татаринов (Артемівськ)
Ірина Владиславівна Терлецька (Київ)
Володимир Михайлович Чумак (Одеса)
Миколай Андрійович Шевчук (Одеса)
Ігор Миколайович Шкляєв (Одеса)
Студенти:
Ліліт Арменівна Бегларян (Одеса)
Володимир Володимирович Бекмеметьєв (Перм)
Павло Андрійович Бичков (Одеса)
Жанна Юріївна Вознюк (Одеса)
Аліна Віталіївна Іванова (Одеса)
Роман Олександрович Каприця (Одеса)
Оксана Юріївна Лаврі (Одеса)
Валерія Олегівна Чорна (Одеса)
Матеріали для обговорення, надані учасниками конференції:
«Ставлення населення України до репресивної політики радянської держави в 1937–1938 роках за матеріалами ГДА СБУ», О. Г. Бажан, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України (Київ)
«Стратегії панегірика: аль-Мутанаббі, “сталінський текст”», Г. Д. Беньковська, старший викладач кафедри світової літератури філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Репресовані без репресій: долі антикознавців Новоросійського університету в 20–40-ві роки ХХ століття», С. Є. Березін, провідний спеціаліст Державного архіву Одеської області
«Колективізація як економічна катастрофа», М. Ю. Борисов, старший викладач кафедри світового господарства та міжнародних економічних відносин Інституту математики, економіки і механіки ОНУ імені І. І. Мечникова
«„Великий терор“ в Україні (1936–1938 роки)», В. Ю. Васильєв, кандидат історичних наук, доцент, завідувач сектору історико-енциклопедичних досліджень Інституту історії України НАН України (Київ)
«Вплив державно-політичної діяльності П. Постишева на становлення тоталітарного ладу в УСРР (1920-ті роки)», І. В. Войціцька, кандидат історичних наук, асистент кафедри філософських та соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету
«СРСР та його громадяни: співіснування, сприйняття, ієрархічність (на прикладі Торгсину)», М. В. Горох, науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського
«Інтелектуальна контрабанда як спосіб існування інтелектуала в тоталітарному просторі», О. А. Довгополова, доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії природничих факультетів філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Баштанські повстанці проти карально-репресивної системи», Ю. В. Котляр, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Чорноморського державного університету імені Петра Могили (Миколаїв)
«Репресії 1930-х років у формуванні стереотипів сільського населення Одещини», В. Г. Кушнір, кандидат історичних наук, доцент, декан історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Репресивні дії політичних режимів відносно вчених-істориків Одеси в 1917–1953 роках», В. В. Левченко, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри українознавства та іноземних мов Одеського національного морського університету
«Типологія поведінки сільських активістів в умовах активного селянського спротиву початку 1930-х років», О. В. Лисенко, аспірантка Інституту історії України НАН України, директор Пошукового агентства по створенню науково-документальних серій «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією» Чернігівської області (Чернігів)
«Харизма як невід’ємна складова тоталітарного політичного дискурсу (на прикладі особистості Адольфа Гітлера)», А. А. Маленко, аспіранткафедри політології Інституту соціальних наук ОНУ імені І. І. Мечникова
«Діяльність ассирійських театральних гуртків в Україні у 1920–1930-х роках як спосіб радянізації», А. Х. Маргулов, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри української філології і культури Донецького національного університету (Донецьк)
«Опір селянства радянському режиму (1920–1930-ті роки)», А. М. Петренко, доктор історичних наук, професор; професор кафедри загальної історії Молдавського державного університету, директор Інституту соціальної історії «ПроМеморія» (Кишинів, Молдова)
«До питання про причини неспроможності національно-культурної політики СРСР в 1920–1930-х роках (на прикладі німецьких учбових закладів)», Е. Г. Плесська, кандидат історичних наук, доцент, член Міжнародної асоціації дослідників історії і культури російських німців, член Ради німців України (Одеса)
«Органи державної безпеки у системі партійно-державного управління Радянської України (1917-й — початок 1939 років)», Р. Ю. Подкур, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України (Київ)
«„Антирадянські настрої“ як форма спротиву більшовицькому режиму», В. В. Рубан, здобувач кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
«„Зачистка“ анархістських організацій в СРСР в 1929 році. Долі останніх радикалів», В. А. Савченко, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри філософії та соціальних дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ
«Формування радянського менталітету засобами масової культури в УСРР у роки непу», Г. О. Сидоренко, аспірантка кафедри історії України Інституту магістратури, аспірантури, докторантури Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
«Образ «ворога народу» в музейному середовищі Одеси в 1930-ті роки», В. В. Солодова, кандидат історичних наук, директор Одеського історико-краєзнавчого музею
«Політичні репресії, великий терор 1937–1938 років як засіб соціальної інженерії», О. Ф. Степанов, голова координаційної ради Казанського товариства «Меморіал»
«Антисемітизм і мрія про «землю обітовану» в Донбасі наприкінці XIX — початку XX століття», С. Й. Татаринов, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри інженерної педагогіки Артемівського навчально-наукового професійно-педагогічного інституту Української інженерно-педагогічної академії (Артемівськ)
«Cталінізм як тоталітарна система: особливості сучасного вітчизнянного історіографічного дискурсу», І. В. Терлецька, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри філософських та соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету
«Радянський проект для України», В. М. Чумак, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Південноукраїнського педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (Одеса)
«Листи німців Гітлеру як джерело для вивчення феномену тоталітаризму», М. А. Шевчук, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії та світової політики Інституту соціальних наук ОНУ імені І. І. Мечникова
«Одеська губчека як орган позасудової репресії», І. М. Шкляєв, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри нової та новітньої історії історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
Стендові доповіді студентів:
«Геноцид ХХ століття (на матеріалах геноциду вірмен 1915–1923 років та геноциду євреїв у роки Другої світової війни)», Л. А. Бегларян, абітурієнт економіко-правового факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Жертовність, російська революція та комуністичний культ», В. В. Бекмеметьєв, студент 2-го курсу філософсько-соціологічного факультету Пермського державного національного дослідницького університету (Перм)
«Правові засади голоду 1932–1933 років в Україні», П. А. Бичков, студент 1-го курсу економіко-правового факультету (кафедра загальноправових дисциплін та міжнародного права) ОНУ імені І. І. Мечникова
«Ідеї насильства в творчій спадщині теоретиків українського націоналізму», Ж. Ю. Вознюк, студентка 4-го курсу історичного факультету (кафедра історії України) ОНУ імені І. І. Мечникова
«Вплив постаті Л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в Українській РСР у 1939–1941 роках», А. В. Іванова, студентка 2-го курсу історичного факультету (кафедра історії України) ОНУ імені І. І. Мечникова
«Репресія як системна складова тоталітарного суспільства і тоталітарної держави», Р. О. Каприця, студент 3-го курсу Інституту соціальних наук (кафедра політології) ОНУ імені І. І. Мечникова
«Репресії дружин «ворогів народу» на Одещині в період «великого терору» 1937–1938 років: історико-правовий аспект», О. Ю. Лаврі, студентка 2-го курсу історичного факультету (кафедра історії України) ОНУ імені І. І. Мечникова
«Політичні партії Німеччини в боротьбі за владу на початку 1930-х років», В. О. Чорна, студентка 1-го курсу Інституту соціальних наук (кафедра історії та світової політики) ОНУ імені І. І. Мечникова
Регламент:
1. Виступ з питання головного доповідача і співдоповідача (-ів) — до 10 хв. кожен
(прохання підготувати письмовий текст до 7000 знаків)
2. Виступ учасника в обговоренні — до 3 хв.
3. Питання учасника або слухача — до 1 хв.
4. Репліка-коментар учасника або слухача — до 2 хв.
5. При порушенні регламенту ведучий має право перервати виступаючого.
6. За погодженням з учасниками ведучий має право змінити порядок обговорення питань, об’єднати їх або запропонувати нові питання для обговорення, скоротити або збільшити тривалість засідання круглого столу.
7. Підсумок круглого столу (за погодженням з учасниками) — загальні тези, пропоновані для ЗМІ, звернення до органів влади, відомчих структур, наукових та навчальних закладів.
Прохання до всіх учасників: під час засідання вимкнути звук у мобільних телефонів.