Круглий стіл
«Феномен тоталітаризму, особливості тоталітарної свідомості та мислення; репресивна складова»
24 червня: 11.00–12.45, 14.00–17.00
Зала 2-го поверху
Веде засідання Євгеній Львович Стрельцов
Секретар — Віра Сергіївна Бойко
Питання для обговорення
1. Основні поняття та ознаки політичних систем.
2. Тоталітаризм як система і тоталітарність як поняття, співвідношення об’єктивних та суб’єктивних параметрів; системні ознаки тоталітарної держави та тоталітарного суспільства, роль і місце в них людини.
3. Філософські категорії буття та пізнання, їх функціонування в тоталітарному суспільстві й усвідомлення (або неусвідомлення) людиною; основні концепти, ідеологеми, філософеми, міфологеми тоталітаризму; їх трактування та інтерпретації.
4. Політико-ідеологічна складова тоталітарної держави; ієрархічність системи та місце людини в цій ієрархії; міфологізація та сакралізація суспільної свідомості; харизматичність лідера.
5. Співвідношення понять «маса» — «народ» — «нація»; «людина» — «особистість»; «народ» — «партія» — «вождь»; місце цих понять в тоталітарному суспільстві; системні ознаки тоталітарної свідомості та поведінки; методи формування колективного несвідомого.
6. Організаційно-правові основи формування та функціонування тоталітарних режимів; норми права та правові принципи, співвідношення законів та підзаконних актів; юридичне оформлення прав, обов’язків людини і відповідальності за їх порушення; правовий нігілізм в історії і сучасності.
7. Тоталітаризм й авторитаризм, диктатура, тиранія, деспотія: спільне та відмінне між ними, роль людини як суб’єкта й об’єкта історії.
8. Масове суспільство і тоталітаризм; засоби масової інформації, їхні функції в тоталітарній державі; їх роль в протистоянні тоталітаризму та його запобіганню.
9. Економічні системи різних тоталітарних держав, функції в них людини; переваги та недоліки планового господарства і державного замовлення; співвідношення сфер виробництва і споживання; роль примусової праці в тоталітарній державі.
10. Репресії як системна складова тоталітарного суспільства; різновиди, форми, технологія репресій в історії та сучасності.
11. Топос табору, зони, в’язниці, гетто, спецпоселення, спецоб’єкту і т.д. в тоталітарних державах; функції людини в них; вплив цього простору на свідомість та поведінку людини (в’язня, вільнонайманого, охоронця, місцевого жителя, інших); самоусвідомлення та самооцінка репресованого та його родичів; відношення суспільства до репресованого (порівняння різних періодів).
12. Роль правоохоронних органів в тоталітарних державах, їх репресивна сутність; презумпція вини людини; самоусвідомлення та самооцінка співробітників спецслужб.
13. Мілітаристська складова тоталітарного суспільства.
Учасники:
Віктор Володимирович Аксючиць (Москва)
Олексій Андрійович Бабій (Красноярськ)
Михайло Іванович Бойченко (Київ)
Олександр В’ячеславович Голозубов (Харків)
Віталій Юрійович Даренський (Луганськ)
Світлана Анатоліївна Дмитрашко (Одеса)
Олександр Юрійович Дроздов (Чернігів)
Віктор Вікторович Зінченко (Київ)
Віктор Леонідович Левченко (Одеса)
Олексій Олександрович Маленко (Одеса)
Світлана Василівна Маркова (Одеса)
Галина Сергіївна Мєднікова (Київ)
Марк Ісаакович Найдорф (Одеса)
Світлана Михайлівна Повторєва (Львів)
Костянтин Вільгельмович Райхерт (Одеса)
Віктор Петрович Савельєв (Львів)
Людмила Лук’янівна Сауленко (Одеса)
Ірина Володимирівна Сидун (Одеса)
Сергій Петрович Симоненко (Одеса)
Вікторія Анатоліївна Суковата (Харків)
Ірина Владиславівна Терлецька (Київ)
Світлана Леонідівна Чачко (Одеса)
Тимофій Миколайович Черопіта (Одеса)
Оксана Василівна Яремчук (Одеса)
Ігор Ярославович Дерев’яний (Львів)
Євгеній Юхимович Захаров (Харків)
Лідія Всеволодівна Ковальчук (Одеса)
Роман Юрійович Подкур (Київ)
Олег Анатолійович Чуваков (Одеса)
Студенти:
Володимир Володимирович Бекмеметьєв (Перм)
Жанна Юріївна Вознюк (Одеса)
Роман Олександрович Каприця (Одеса)
Ганна Ярославівна Олійник (Одеса)
Олександр Вікторович Попов (Одеса)
Матеріали для обговорення, надані учасниками конференції:
«Ідеологічні манії», В. В. Аксючиць, філософ, доцент Державної Академії слов’янської культури (Москва)
«Історико-правові експедиції: сопереживання як інструмент деміфологізації», О. А. Бабій, голова красноярського товариства «Меморіал»
«Державне замовлення: переваги та недоліки тоталітаризму», М. І. Бойченко, доктор філософських наук, доцент; доцент кафедри філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченко
«Тоталітаризм та суспільство споживання як соціокультурні репрезентації «людини маси», О. В. Голозубов, доктор філософських наук, доцент; професор кафедри етики, естетики та історії культури Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
«Головні упередження у вивчення феномену тоталітаризму», В. Ю. Даренський, кандидат філософських наук, доцент; доцент кафедри кримінології, конфліктології та соціології Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. Дідоренко
«Тоталітарна держава: ґенеза державотворення від ідеї до її втілення», С. А. Дмитрашко, асистент кафедри гуманітарних і соціально-економічних наук Одеської національної академії харчових технологій
«Особливості формування масової геополітичної свідомості у тоталітарних суспільствах: історико-психологічний аналіз», О. Ю. Дроздов, кандидат психологічних наук, доцент; заступник декана психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка
«Українські ідеологеми тоталітаризму: громадянська інституалізація націотворення, патріотизму і державотворчості між Сціллою етноцентризму і Харібдою корпоративності», В. В. Зінченко, доктор філософських наук, професор; головний науковий співробітник Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (Київ)
«Міфобудування і тоталітарне мистецтво», В. Л. Левченко, кандидат філософських наук, доцент; доцент кафедри філософії і методології науки Одеського національного політехнічного університету
«Харизма як невід’ємна складова тоталітарного політичного дискурсу (на прикладі особистості Адольфа Гітлера)», А. А. Маленко, аспірант кафедри політології Інституту соціальних наук ОНУ імені І. І. Мечникова
«Концепція «нової людини» в теорії і практиці радянського будівництва у 1920–1930-х роках», С. В. Маркова, кандидат історичних наук, доцент; докторант Кам’янець-Подільського національного університету (Хмельницький)
«Ціннісній світ людини тоталітарного суспільства», Г. С. Мєднікова, доктор філософських. наук, професор; професор кафедри культурології національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ)
«Культура тоталітаризму», М. І. Найдорф, кандидат філософських наук, доцент; доцент кафедри культурології та мистецтвознавства Одеського національного політехнічного університету
«Р. Гріффін — Б. Андерсон: тоталітаризм як уявна палінгенетична політична спільнота», К. В. Райхерт, старший викладач кафедри філософії природничих факультетів філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Тоталітарні гримаси політкоректності», В. П. Савельєв, доктор соціологічних наук, професор, академік Міжнародної кадрової академії; С. М. Повторева, доктор філософських наук, професор; професор кафедри філософії Національного університету «Львівська політехніка»
«Тоталітарний сміх в міфологічній проекції», Л. Л. Сауленко, кандидат філологічних наук, доцент; директор Одеського музею західного і східного мистецтва
«Діяльність засобів масової інформації в тоталітарному суспільстві — прогрес чи гальмування розвитку суспільства?», І. В. Сидун, кандидат історичних наук; старший викладач кафедри журналістики філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Тоталітаризм як різновид культури сорому в умовах «атомізації» суспільства», С. П. Симоненко, кандидат філософських наук, доцент; доцент кафедри філософії, історії та політології Одеського національного економічного університету
«До питання про поняття та ознаки політичних систем», Є. Л. Стрельцов, доктор юридичних наук, доктор теології, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України; завідувач кафедрою кримінального права, кримінального процесу та криміналістики економіко-правового факультету, проректор з науково-педагогічної роботи ОНУ імені І. І. Мечникова
«Формування тоталітарної мови і мислення в Третьому рейху (на матеріалі «Записок філолога» В. Клемперера)», В. А. Суковата, доктор філософських наук, професор; професор кафедри теорії культури та філософії науки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
«Cталінізм як тоталітарна система: особливості сучасного вітчизняного історіографічного дискурсу», І. В. Терлецька, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри філософських та соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету
«Травматичний стрес і посттравматичне зростання у тих, хто пережив Голокост», С. Л. Чачко, кандидат психологічних наук, доцент; доцент кафедри загальної психології та психології розвитку особистості Інституту математики, економіки і механіки ОНУ імені І. І. Мечникова
«Тоталітарізм: визначення та концептуальні підходи до проблеми», Т. М. Черопіта, аспірант кафедри культурології філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Психологічні основи створення консолідуючого національного міфу», О. В. Яремчук, кандидат психологічних наук, доцент; доцент кафедри соціальної та прикладної психології Інституту математики, економіки і механіки ОНУ імені І. І. Мечникова
«Система таборів спеціального призначення («особлаґів») як інструменту боротьби радянської влади проти учасників українського визвольного руху (1948–1954)», І. Я. Дерев’яний, старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів)
«Кваліфікація злочинів комуністичного режиму: геноцид і злочин проти людяності», Є. Ю. Захаров, кандидат технічних наук, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу (Харків)
«Проблеми вивчення історії репресій (до постановки питання)», Л. В. Ковальчук, кандидат філологічних наук, доцент, голова ради Академічного центру «Наука і освіта» (Одеса)
«Органи державної безпеки у системі партійно-державного управління Радянської України (1917-й — початок 1939 років)», Р. Ю. Подкур, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України (Київ)
«Контрреволюційний злочин: поняття та ознаки», О. А. Чуваков, кандидат юридичних наук, доцент; доцент кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики економіко-правового факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
Стендові доповіді студентів:
«Жертовність, російська революція і комуністичний культ», В. В. Бекмеметьєв, студент 2-го курсу філософсько-соціологічного факультету Пермського державного національного дослідницького університету (Перм)
«Ідеї насильства в творчій спадщині теоретиків українського націоналізму», Ж. Ю. Вознюк, студентка 4-го курсу історичного факультету (кафедра історії України) ОНУ імені І. І. Мечникова (Одеса)
«Репресії як системна складова тоталітарного суспільства і тоталітарної держави», Р. О. Каприця, студент 3-го курсу Інституту соціальних наук (кафедра політології) ОНУ імені І. І. Мечникова
«Механізми оновлення політичних еліт в тоталітарних режимах: загальні тенденції та досвід СРСР», Г. Я. Олійник, студентка 3-го курсу Інституту соціальних наук (кафедра політології) ОНУ імені І. І. Мечникова
«Функціонування ідеологічної реальності як основа існування суспільства», А. В. Попов, студент 4-го курсу Інституту соціальних наук (кафедра соціології) ОНУ імені І. І. Мечникова
Регламент:
1. Виступ з питання головного доповідача і співдоповідача (-ів) — до 10 хв. кожен
(прохання підготувати письмовий текст до 7000 знаків)
2. Виступ учасника в обговоренні — до 3 хв.
3. Питання учасника або слухача — до 1 хв.
4. Репліка-коментар учасника або слухача — до 2 хв.
5. При порушенні регламенту ведучий має право перервати виступаючого.
6. За погодженням з учасниками ведучий має право змінити порядок обговорення питань, об’єднати їх або запропонувати нові питання для обговорення, скоротити або збільшити тривалість засідання круглого столу.
7. Підсумок круглого столу (за погодженням з учасниками) — загальні тези, пропоновані для ЗМІ, звернення до органів влади, відомчих структур, наукових та навчальних закладів.
Прохання до всіх учасників: під час засідання вимкнути звук у мобільних телефонів.