Круглий стіл
«Право на правду: проблеми відкриття архівних джерел та доступу до інформації»
Обговорення проекту концепції забезпечення відкритого доступу
до архівів карально-репресивних органів СРСР
(Концепцію підготовлено в рамках проекту «Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР» за підтримки міжнародного фонду «Відродження»)
24 червня: 11.00–12.45, 14.00–17.00
К. 300, 3-й поверх
Веде засідання Володимир Михайлович В’ятрович
Секретар — Ірина Андріївна Когут
Питання для обговорення
1. Архіви як джерело інформації про тоталітарне минуле на пострадянському просторі та в інших країнах:
— архів Комітету державної безпеки;
— архів Міністерства внутрішніх справ;
— державні архіви Російської Федерації, України, Казахстану, інших країн;
— відомчі архіви.
2. Проблеми доступу до архівних джерел
— юридичні;
— відомчі;
— психологічні;
— етичні;
— організаційно-технічні.
3. Обговорення проекту концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР. Шляхи вирішення проблеми відкриття архівних джерел.
4. Обговорення проектів резолюцій-звернень від конференції у державні та відомчі органи.
Учасники:
Лілія Григорівна Білоусова (Одеса)
Володимир Михайлович В’ятрович (Київ)
Олена Михайлівна Грибанова (Алмати)
Тетяна Олександрівна Григоренко (Черкаси)
Ігор Ярославович Дерев’яний (Львів)
Ірина Володимирівна Езерська (Львів)
Євген Юхимович Захаров (Харків)
Олексій Миколайович Келер (Одеса)
Віктор Михайлович Кириллов (Нижній Тагіл)
Лідія Всеволодівна Ковальчук (Одеса)
Андрій Андрійович Когут (Київ)
Ірина Андріївна Когут (Львів)
Ігор Михайлович Кулик (Київ)
Лариса Леонідівна Левченко (Миколаїв)
Ірина Іванівна Осипова (Москва)
Роман Юрійович Подкур (Київ)
Анатолій Якович Разумов (Санкт-Петербург)
Євгенія Вікторівна Чилікова (Алма-Ата)
Аліна Володимирівна Шпак (Луцьк)
Олена Юріївна Штепко (Одеса)
Студенти: Роман Олександрович Каприця (Одеса)
Матеріали для обговорення, надані учасниками конференції:
«Проект концепції забезпечення відкритого доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб», підготовлено Центром досліджень визвольного руху (Київ, Львів)
«Документи фондів Державного архіву Одеської області як джерело з історії політичних репресій: етнічний та генеалогічний аспекти», Л. Г. Білоусова, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Державного архіву Одеської області
«Правда і брехня в архівах КГБ. Спроба критичного аналізу джерел із сховищ радянських спецслужб», В. М. В’ятрович, кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху (Київ)
«Вклад архіву Президента Республіки Казахстан у вивчення історії репресій в Казахстані в ХХ столітті», О. М. Грибанова, кандидат історичних наук, начальник управління наукової публікації документів Архіву Президента Республіки Казахстан; Є. В. Чилікова, головний експерт управління наукової публікації документів Архіву Президента Республіки Казахстан (Алма-Ата)
«Роль архівних джерел у дослідженні історії Черкащини 20–30-х років ХХ століття (за матеріалами Державного архіву Черкаської області, архіву Управління МВС України в Черкаській області, Галузевого державного архіву Служби безпеки України», Т. А. Григоренко, старший науковий працівник відділу історії краю ХХ — початку ХХІ століття Черкаського обласного краєзнавчого музею
«Кваліфікація злочинів комуністичного режиму: геноцид і злочин проти людяності», Є. Ю. Захаров, кандидат технічних наук, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу (Харків)
«Радянські німці — репресований народ: по матеріалах архівів Одеської області», А. М. Келер, директор громадської наукової організації «Інститут етнічних досліджень» (Одеса)
«Програми увічнення пам’яті жертв політичних репресій та проект єдиного електронного банку даних „Возвращенные имена (Повернуті імена)“», В. М. Кириллов, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії, теорії та методики навчання Нижньотагільскої державної соціально-педагогічної академії
«Книги пам’яті жертв політичних репресій: історіографія і методологія», В. М. Кириллов, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії, теорії та методики навчання Нижньотагільскої державної соціально-педагогічної академії
«Проблеми вивчення історії репресій (до постановки питання)», Л. В. Ковальчук, кандидат філологічних наук, доцент, голова ради Академічного центру «Наука та освіта» (Одеса)
«Можливості електронного архіву визвольного руху http://avr.org.ua», А. А. Когут, керівник проекту «Електронний архів визвольного руху», координатор міжнародних програм Центру досліджень визвольного руху (Київ)
«Відкритий доступ до архівної інформації: експертний та регіональний виміри», І. А. Когут, магістр соціології, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху (Львів)
«Шляхи та механізми пошуку інформації про репресованих родичів у архівах», І. М. Кулик, експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху (Київ)
«Про роль архіву та архівіста у здійсненні правосуддя (за працями американських вчених)», Л. Л. Левченко, кандидат історичних наук, директор Державного архіву Миколаївської області
«Огляд меморандумів та агентурних повідомлень у слідчих справах духовенства. 1935–1940», І. І. Осипова, керівник дослідницької групи міжнародного товариства «Меморіал» (Москва)
«Органи державної безпеки у системі партійно-державного управління Радянської України (1917-й — початок 1939 років)», Р. Ю. Подкур, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України (Київ)
«Архівні джерела „Ленинградского мартиролога“», А. Я. Разумов, старший науковий співробітник Російської національної бібліотеки, керівник Центру «Возвращенные имена (Повернуті імена)» при РНБ (Санкт-Петербург)
«Проект Концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР», А. В. Шпак, заступник директора Центру досліджень визвольного руху (Луцьк)
«Фонд Р-8065 «Архів СБУ» в Державному архіві Одеської області: історія надходження, особливості користування, порядок роботи з документами», О. Ю. Штепко, головний науковий співробітник Державного архіву Одеської області, аспірантка історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
Стендові доповіді студентів:
«Репресії як системна складова тоталітарного суспільства й тоталітарної держави», Р. О. Каприця, студент 3-го курсу Інституту соціальних наук (відділення політології) ОНУ імені І. І. Мечникова (Одеса)
Додаткові джерела:
www.memo.ru — Міжнародне історико-просвітницьке, правозахисне та благодійне товариство «Мемориал (Меморіал)» (Москва)
http://visz.nlr.ru/project/index.html — Центр «Возвращенные имена (Повернуті імена)» при Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург)
www.reabit.org.ua — Головна редакційна колегія науково-документальної серії «Реабілітовані історією» (Київ)
http://avr.org.ua — Електронний архів українського визвольного руху (Львів)
Галузевий державний архів СБУ: Путівник. — Харків: Права людини, 2009. — 136 с. (Електронна версія: http://cdvr.org.ua/books/галузевий–державний-архів-сбу-путівник; www.scribd.com/embeds/108697719/content?start_page=1&view_mode=scroll&access_key=key-1mo6alae0fd6ewjm1v0j)
Перелік державних та відомчих архівів, установ і організацій, до яких слід звертатися при провадженні довідкової роботи [По території к. СРСР]. — 32 с. (Електронна версія: www.scribd.com/embeds/108698112/content?start_page=1&view_mode=scroll&access_key=key-1k1g2pexngyawwg7mlwx)
Основні правила роботи державних архівів України / Держкомархів України / Г. В. Боряк, О. П. Володіна та ін. — К.: 2004. — 334 с. (Електронна версія: www.scribd.com/embeds/108697922/content?start_page=1&view_mode=scroll&access_key=key-miobfmjlejv2jhyu468)
Право на правду: Практичний посібник із доступу до архівів / В. М. В’ятрович, І. М. Кулик, В. В. Лошак, А. В. Шпак. — Львів: Часопис, 2012. — 152 с. (Електронна версія: www.scribd.com/embeds/108698182/content?start_page=1&view_mode=scroll&access_key=key-16swm315uj0wxy00fevb)
Когут Ірина. Феномен подвійної інституціоналізації українських архівів / І. Когут // Український визвольний рух / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; (редкол: В. В’ятрович, М. Гавришко (відп. ред.), Р. Забілий та ін.). — Львів : Часопис, 2012. — Збірник 17. — С. 7–20. (Електронна версія: www.cdvr.org.ua/node/2107/).
Методичні рекомендації з описання архівно-слідчих справ / Л. В. Ковальчук. — Одеса, 2002. — 40 с. (Електронна версія: http://www.scribd.com/embeds/108697842/content?start_page=1&view_mode=scroll&access_key=key-1jrfpsp87v9jpfwk8ekn)
Регламент:
1. Виступ з питання головного доповідача і співдоповідача (-ів) — до 10 хв. кожен
(прохання підготувати письмовий текст до 7000 знаків)
2. Виступ учасника в обговоренні — до 3 хв.
3. Питання учасника або слухача — до 1 хв.
4. Репліка-коментар учасника або слухача — до 2 хв.
5. При порушенні регламенту ведучий має право перервати виступаючого.
6. За погодженням з учасниками ведучий має право змінити порядок обговорення питань, об'єднати їх або запропонувати нові питання для обговорення, скоротити або збільшити тривалість засідання круглого столу
7. Підсумок круглого столу (за погодженням з учасниками) — загальні тези, пропоновані для ЗМІ, звернення до органів влади, відомчих структур, наукових та навчальних закладів.
Прохання до всіх учасників: під час засідання вимкнути звук у мобільних телефонів.