Круглий стіл
«Наука — освіта — педагогіка:
нова раціональність та подолання інтенцій тоталітаризму»
25 червня,10.00–12.45, 14.00–17.00
К. 500, 5-й поверх
Веде засідання Світлана Олександрівна Черепанова
Секретар — Тимофій Миколайович Черопіта
Питання для обговорення
1. Онтологічно-ціннісні основи освіти і дискурс влади.
2. Феномен університету і тоталітаризм; межі опору тоталітаризму в університетському просторі: драма лояльного розуму.
3. Формування громадянського суспільства і правової держави. Шляхи подолання авторитарних методів в освіті й вихованні. Роль сім’ї, дошкільних установ, школи, позашкільного середовища співвідношення їхніх функцій. Переваги і недоліки уніфікованої системи виховання, яка контролюється державою.
4. Освіта як система, що само організується. «Науки про природу» — «науки про людину» — «науки про культуру» — тип наукової раціональності в просторі глобальної комунікативної взаємодії. Дихотомія «свій — чужий».
5. Системне рішення проблеми «наука — університет», фундаменталізація освіти, кардинальна переорієнтація наукового забезпечення освіти в Україні та європейські виклики.
6. Онтологічне конституювання філософії освіти як філософії людини. Специфіка світовідношення, культура і тип особистості: індивідуалістичний (Захід), колективістський (Схід). Людиномірність педагогічної діяльності. Гуманітарія і сучасний тип педагога як «суб’єкта культури». Оптимізація педагогічної діяльності в Україні: гуманітарно-праксеологічний підхід.
7. Актуалізація підготовки педагогів «гуманітарно-освічених»; вища школа — єдність «навчання — науки — культури; наукова установа і незалежний центр наукової думки нації» (В. Вернадський).
Учасники:
Олексій Андрійович Бабій (Красноярськ)
Поліна Іванівна Барвінська (Одеса)
Віталій Григорович Бєзрогов (Москва)
Наталія Валеріївна Герасимюк (Одеса)
Михайло Григорович Гордієнко (Ірпінь)
Олег Борисович Дьомін (Одеса)
Оксана Андріївна Довгополова (Одеса)
Олена Олексіївна Єфімова (Москва)
Віктор Вікторович Зінченко (Київ)
Михайло Євстахович Зубрицький (Дрогобыч)
Каріна Ацамазовна Казакова (Сиктивкар)
В’ячеслав Олександрович Кузнєцов (Одеса)
Світлана Леонідівна Кузьміна (Сімферополь)
Валерій Валерійович Левченко (Одеса)
Інна Іванівна Лісович (Казань)
Наталія Миколаївна Лупак (Тернопіль)
Любов Анатоліївна Максимова (Сиктивкар)
Олександр Євгенович Музичко (Одеса)
Едуард Петрович Петровський (Одеса)
Ельвіра Германівна Плесська (Одеса)
Віра Володимирівна Самодурова (Одеса)
Сергій Григорович Секундант (Одеса)
Вікторія Анатоліївна Суковата (Харків)
Дмитро Павлович Урсу (Одеса)
Світлана Олександрівна Черепанова (Львів)
Тимофій Миколайович Черопіта (Одеса)
Студенти:
Юлія Валеріївна Іорданова (Донецьк)
Вікторія Сергіївна Павленко (Одеса)
Ксенія Олександрівна Петко (Одеса)
Матеріали для обговорення, надані учасниками конференції:
«Історико-правові експедиції: співпереживання як інструмент деміфологізації», О. А. Бабій, голова Красноярського товариства «Меморіал»
«Наука в умовах партійного контролю: політика СЄПН 50–60 років ХХ століття в сфері східноєвропейських досліджень», П. І. Барвінська, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри нової та новітньої історії історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Шкільний підручник 1930-х років, або Діти на просторі тоталітарного режиму», В. Г. Безрогов, доктор педагогічних наук, доцент, головний науковий співробітник Інституту теорії та історії педагогіки Російської академії освіти (Москва)
«Г. Й. Потапенко — видатний вчений та „ворог народу“», Н. В. Герасимюк, аспірантка кафедри ботаніки біологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Політична соціалізація як засіб виховання громадянської зрілості особи», М. Г. Гордієнко, кандидат політичних наук, доцент; доцент кафедри філософії та політології Національного університету державної податкової служби України (Ірпінь)
«Провінційна радянська історична наука в умовах тоталітаризму», О. Б. Дьомін, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри нової та новітньої історії історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Інтелектуальна контрабанда як спосіб існування інтелектуала у тоталітарному просторі», О. А. Довгополова, доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії природних факультетів філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«З історії ігрової культури довоєнної Одеси: Єфим Маркович Мінскін і одеська ігротека», О. О. Єфимова, кандидат педагогічних наук, співробітник Московського міського Палацу дитячої (юнацької) творчості
«Українські ідеологеми тоталітаризму: громадянська інституалізація націотворення, патріотизму і державотворчості між Сциллою етноцентризму і Харибдою корпоративності», В. В. Зінченко, доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України(Київ)
«Суспильно-політичні погляди Івана Франка в контексті ХХІ століття», М. Є. Зубрицький, науковий співробітник Інституту франкознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
«Незламані: в боротьбі за життя і науку», К. А. Казакова, кандидат історичних наук, доцент кафедри зв’язків з громадськістю і реклами Сиктивкарського держаного університеті
«Одеський період життя і науково-педагогічної діяльності професора Ю. П. Мірюти», В. А. Кузнєцов, кандидат історичних наук, науковий співробітник Центра наукових досліджень по історії освіти, науки і техніки імені В. І. Липського
«Методологія радянської педагогіки: гра в науку з тоталітарною ідеологією», С. Л. Кузьміна, доктор філософських наук, доцент, професор кафедри педагогіки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (Сімферополь)
«Репресивні дії політичних режимів відносно вчених-істориків Одеси в 1917–1953 роки», В. В. Левченко, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри українознавства та іноземних мов Одеського національного морського університету
«Репрезентація образу вченого і наукових практик у радянській і пострадянській культурах», І. І. Лісович, кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри філософії та культурології Казанського державного університету культури і мистецтв
«Освітні технології в тоталітарній державі», Н. М. Лупак, кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри педагогічної майстерності та освітніх технологій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
«Репресовані вчені у ВТТ ГУЛАГу на території Комі АРСР», Л. А. Максимова, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії Росії та зарубіжних країн Сиктивкарського державного університету
«Історична думка як засіб спротиву авторитаризму та тоталітаризму: південноукраїнський контекст», О. Є. Музичко, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри історії України історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Одеський державний університет як об’єкт радянської репресивної політики в 1930-х роках», Е. П. Петровський, кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри історії України історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«До питання про причини неспроможності національно-культурної політики СРСР в 1920–1930-х роках (на прикладі німецьких учбових закладів)», Е. Г. Плесська, кандидат історичних наук, доцент, член Міжнародної асоціації дослідників історії і культури російських німців, член Ради німців України (Одеса)
«Геополітичний ізгой: Іван Іванович Дусинський», В. В. Самодурова, головний бібліограф наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова
«Система вищої освіти в умовах трансформації тоталітарного суспільства», С. Г. Секундант, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії і основ загальногуманітарного знання філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Формування тоталітарної мови і мислення у Третьому рейху (на матеріалі «Записок філолога» В. Клемперера)», В. А. Суковата, доктор філософських наук, професор; професор кафедри теорії культури і філософії науки Харківського національного університеті імені В. Н. Каразина
«Вчені Одеси — жертви ідеологічних кампаній 1946–1953 років», Д. П. Урсу, доктор історичних наук, професор; професор кафедри нової та новітньої історії історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
«Філософія освіти як подолання тоталітаризму: гуманітарно-культуротворчий вектор», С. О. Черепанова, доктор філософських наук, доцент, викладач культурології педагогічного коледжу Львівського національного університеті імені Івана Франка
«Проблема розкриття сутності тоталітаризму в сучасній шкільній освіті», Т. М. Черопіта, аспірант кафедри культурології філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова
Стендові доповіді студентів:
«Повсякденне життя української наукової інтелігенції на початку ХХ століття та в 1920–1930-ті роки: аналіз епістолярної спадщини науковців», Ю. В. Іорданова, студентка 3-го курсу історичного факультету Донецького національного університету
«Культура дитинства в умовах масовізації свідомості», В. С. Павленко, студентка 5-го курсу філософського факультету (кафедра культурології) ОНУ імені І. І. Мечникова
«Жанр «критика буржуазної ідеології» в радянській філософії (на прикладі аналізу праць Х. Ортеґі-і- Ґассета радянськими науковцями в кінці 1960-х — 1970-х роках)», К. О. Петко, студентка 4-го курсу філософського факультету (кафедра філософії природничих факультетів) ОНУ імені І. І. Мечникова
Додаткові джерела:
Вернадский В. И. О науке. Научная деятельность. Научное образование. — С.-Пб., 2002. — Т. 2. — 600 с.
Кримський С. Б. Запити філософських смислів. — К.: Вид-во. ПАРАПАН, 2003. — 240 с.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой: пер. с англ. Ю. А. Данилова. — М.: Прогресс, 1986. — 432 с.
Регламент:
1. Виступ з питання головного доповідача і співдоповідача (-ів) — до 10 хв. кожен
(прохання підготувати письмовий текст до 7000 знаків)
2. Виступ учасника в обговоренні — до 3 хв.
3. Питання учасника або слухача — до 1 хв.
4. Репліка-коментар учасника або слухача — до 2 хв.
5. При порушенні регламенту ведучий має право перервати виступаючого.
6. За погодженням з учасниками ведучий має право змінити порядок обговорення питань, об’єднати їх або запропонувати нові питання для обговорення, скоротити або збільшити тривалість засідання круглого столу.
7. Підсумок круглого столу (за погодженням з учасниками) — загальні тези, пропоновані для ЗМІ, звернення до органів влади, відомчих структур, наукових та навчальних закладів.
Прохання до всіх учасників: під час засідання вимкнути звук у мобільних телефонів.