Круглий стіл

«Стратегії пам’яті. Меморіали»

25 червня: 10.00–12.45, 14.00–17.00

Зала 1-го поверху

Веде засідання Олексій Олександрович Каменських

Секретар — Віра Сергіївна Бойко

 Питання для обговорення

1. Роль історичної пам’яті в сучасному суспільстві, переосмислення минулого, деміфологізація і нова міфологізація суспільної свідомості.

2. Проблеми засвідчення (свідоцтва), трансляції історичних фактів про репресії, терор, геноцид та їхнє сприйняття сучасним суспільством.

3. Шляхи і способи відновлення історичної пам’яті та спадкоємності поколінь.

4. Проблеми доступу до архівних та інших першоджерел з історії тоталітаризму і репресій, їх розсекречення та оприлюднення.

5. Меморіали: пам’ятні місця, музеї, цвинтарі, братські могили, пам’ятники: проблеми їх створення і збереження; їхнє місце в сучасному суспільстві.

6. Таємниці місць масових розстрілів і могильників репресованих: проблеми їх пошуку, розкопок, ексгумації, перепоховання останків жертв репресій і війн та увічнення їхньої пам’яті.

7. Меморіали: персональні долі репресованих, документи, матеріали, електронні бази даних.

8. Роль інформаційних технологій у збереженні, систематизації, широкому оприлюдненні історичної інформації, в тому числі, про масові репресії в тоталітарних державах та інших злочинах проти людства і людяності.

 

Учасники:

Олексій Андрійович Бабій (Красноярськ)

Віра Сергіївна Бойко (Одеса)

Володимир Михайлович В’ятрович (Київ)

Інна Володимирівна Голубович (Одеса)

Євген Юхимович Захаров (Харків)

Неллі Адольфівна Іванова-Георгієвська (Одеса)

Віктор Михайлович Кириллов (Нижній Тагіл)

Ірина Андріївна Когут (Львів)

Марина Орестівна Кульчицька (Львів)

Марія Іллівна Мілова (Одеса)

Ганна Олександрівна Місюк (Одеса)

Лідія Семенівна Савкова (Одеса)

Світлана Леонідівна Чачко (Одеса)

Тимофій Миколайович Черопіта (Одеса)

Ганна Сергіївна Шапіро (Одеса)

Марія Ревазовна Шелія (Одеса)

Оксана Григорівна Шупта-В’язовська (Одеса)

 

Андрій Іванович Амонс (Київ)

Марина Едуардівна Громова (Київ)

Ігор Ярославович Дерев’яний (Львів)

Ірина Володимирівна Єзерська (Львів)

Олексій Олександрович Каменських (Перм)

Андржей Кола (Торунь, Польща)

Анатолій Якович Разумов (Санкт-Петербург)

Валерій Олексійович Філімоніхін (Київ)

Юрій Ігорович Щур (Запоріжжя)

 

Студенти:

Ліліт Арменовна Бегларян (Одеса)

Анастасія Юріївна Кондрашова (Перм)

Ірина Валеріївна Косюга (Одеса)

Марина Андріївна Пугіна (Перм)

 

Матеріали для обговорення, надані учасниками конференції:

«Історико-правові експедиції: співпереживання як інструмент деміфологізації», О. А. Бабій, голова Красноярського товариства «Меморіал»

«Категорія І. Канта як підстава Нюрнберзького процесу: поняття людяності», В. С. Бойко, магістр філософії, випускниця філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова

«Правда і брехня в архівах КДБ. Спроба критичного аналізу джерел із ​​сховищ радянських спецслужб», В. М. В’ятрович, кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху (Київ)

«Засвідчення (свідоцтва) як культурна практика і як об’єкт дослідження», І. В. Голубович, доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії природничих факультетів філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова

«Кваліфікація злочинів комуністичного режиму: геноцид і злочин проти людяності», Є. Ю. Захаров, кандидат технічних наук, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу (Харків)

«Седиментації смислів в культурі та відповідальність пам’яті», Н. А. Іванова-Георгієвська, старший викладач кафедри філософії та основ загальногуманітарного знання філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова

«Програми увічнення пам’яті жертв політичних репресій і проект єдиного електронного банку даних «Возвращенные имена» («Повернуті імена»)», В. М. Кириллов, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії, теорії та методики навчання Нижнєтагільської державної соціально-педагогічної академії

«Книги пам’яті жертв політичних репресій: історіографія та методологія», В. М. Кириллов, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії, теорії та методики навчання Нижнєтагільської державної соціально-педагогічної академії

«Діяльність товариства «Меморіал» та проблеми патріотичного виховання», В. М. Кириллов, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії, теорії та методики навчання Нижнєтагільської державної соціально-педагогічної академії

«Відкритий доступ до архівної інформації: експертний та регіональний виміри», І. А. Когут, магістр соціології, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху (Львів)

«Художній твір як «свідок» історії», М. О. Кульчицька, кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри українознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності

«Подолання тоталітарного минулого як соціокультурна проблема перехідного суспільства», М. І. Мілова, доктор політичних наук, доцент, професор кафедри політології Інституту соціальних наук ОНУ імені І. І. Мечникова

«Актуальні проблеми трансляції та сприйняття історії репресій в СРСР», Г. О. Місюк, старший науковий співробітник Одеського літературного музею

«Художня інтерпретація Голокосту очима сучасника (романи Р. Гарі)», Л. С. Савкова, кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри зарубіжної літератури факультету романо-германської філології ОНУ імені І. І. Мечникова

«На руїнах епохи», Б. Г. Херсонський, кандидат медичних наук, доцент, в. о. професора, заведувач кафедри клінічної психології Інституту інноваційної післядипломної освіти ОНУ імені І. І. Мечникова, поет

«Травматичний стрес і посттравматичне зростання у тих, хто пережив Голокост», С. Л. Чачко, кандидат психологічних наук, доцент; доцент кафедри загальної психології та психології розвитку особистості Інституту математики, економіки і механіки ОНУ імені І. І. Мечникова

«Проблема розкриття сутності тоталітаризму в сучасній шкільній освіті», Т. М. Черопіта, аспірант кафедри культурології філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова

«Чи можливо подолання «події на межі»: Вирок і Примирення», Г. С. Шапіро, аспірантка кафедри філософії природничих факультетів філософського факультету ОНУ імені І. І. Мечникова

«Автобіографізм української дисидентської публіцистики (за матеріалами творів Михайла Гориня)», М. Р. Шелія, бакалавр філології, випускниця ОНУ імені І. І. Мечникова

«Осмислення результатів тоталітаризму в романі Юрія Щербака «Час смертохристів» (2011 рік видання)», О. Г. Шупта-В’язовська, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова

 

«Політичні репресії на Україні 1937–1941 років (таємні сторінки української історії)», А. І. Амонс, в 1990-і роки начальник відділу реабілітації військової прокуратури Центрального регіону України, старший помічник військового прокурора регіону (Київ)

«Печатки з Биківнянських поховань», А. І. Амонс, в 1990-і роки начальник відділу реабілітації військової прокуратури Центрального регіону України, старший помічник військового прокурора регіону (Київ)

«Національний меморіал „Биківнянські могили“», М. Е. Громова, генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (Київ)

«Система таборів спеціального призначення («особлагів») як інструменту боротьби радянської влади проти учасників українського визвольного руху (1948-1954)», І. Я. Дерев’яний, старший науковий співробітник національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів)

«Самоспалення як форма індивідуального протесту в умів тоталітаризму», І. В. Єзерська, Зберігач фондів національного музею-Меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів)

«Пермський фрагмент ГУЛАГу: «сучасне минулого» (до постановки проблеми)», О. О. Каменських, кандидат філософських наук, доцент кафедри історії філософії Пермського державного національного дослідницького університету

«The Katyn massacre in the light of archaeological-exhumation works performed in secret NKVD burial grounds in Kharkiv (Piatykhatky) and Kiev (Bykivnia)» (Illustrations)  (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12) («Катиньський злочин у світлі археологічно-ексгумаційних робіт, виконаних в таємних захороненнях НКВС в Харкові (П’ятихатки) і Києві (Биківня)» (Ілюстрації), А. Кола, доктор наук, професор; Інститут археології університету імені Миколи Коперника (Торунь, Польща)

«Левашовський меморіальний цвинтар» (pdf_1, pdf_2), А. Я. Разумов, старший науковий співробітник Російської національної бібліотеки, керівник Центру «Возвращенные имена» («Повернуті імена») при РНБ (Санкт-Петербург)

«Спецділянка НКВС УРСР (1937–1941) — місце таємного поховання жертв часів політичних репресій у 19-му, 20-му кварталах Біківнянського лісу міста Києва», В. О. Філімоніхін, вчений секретар національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (Київ)

«Пам’ять про тоталітаризм в пам’ятках історії Запорізької області», Ю. І. Щур, кандидат історичних наук, директор Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини (Запоріжжя)

 

Стендові доповіді студентів:

«Геноцид ХХ століття (на матеріалах геноциду вірмен 1915–1923 років та геноциду євреїв у роки другої світової війни)», Л. А. Бегларян, абітурієнт економіко-правового факультету ОНУ імені І. І. Мечникова

«Український спецконтингент у ВТК-36 (за матеріалами музею-табору «Перм-36»)», М. А. Пугіна, А. Ю. Кондрашова, студентки 2-го курсу філософсько-соціологічного факультету Пермського державного національного дослідницького університету

«Постать і творчість Миколи Руденка (1920-2004)», І. В. Косюга, студентка 2-го курсу філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова

 

Додаткові джерела:

Агамбен Дж. Apostolos (из кн. «Оставшееся время: Комментарии к Посланию к римлянам») // Новое литературное обозрение. — 2000. — № 46. (Електронна версія: http://magazines.russ.ru/nlo/2000/46/agamben.html)

Ассман А. Трансформация нового режима времени // Новое литературное обозрение. — 2012. — № 116. (Електронна версія: http://magazines.russ.ru/nlo/2012/116/a4.html)

Кассен Б. Амнистия и прощение: о разделительной полосе между этикой и политикой. [Електронний ресурс] http://gefter.ru/archive/6260

Немцев М. О политике раскаяния и о тех, кто не раскаивается. Комментарий к статье Барбары Кассен «Амнистия и прощение: о разделительной полосе между этикой и политикой». [Електронний ресурс] http://gefter.ru/archive/6324

Нора П. Проблематика мест памяти // Франция-память / П. Нора, М. Озуф, Ж. де Пюимеж, М. Винок. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999. — С. 17–50. (Електронна версія: http://ec-dejavu.ru/m-2/Memory-Nora.html)

Україна модерна (Пам’ять як поле змагань). — Ч. 15(4). — Київ, 2009. — 354 с. (Електронна версія: www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/)

Хальбвакс М. Коллективная и историческая память // Неприкосновенный запас. 2005. № 2–3 (40–41). (Електронна версія: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html)

Хальбвакс М. Социальные рамки памяти. — М.: Новое издательство, 2007. — С. 318–342. (Див.: http://abuss.narod.ru/Biblio/polis/halbwachs3.htm)
 

Регламент:

1. Виступ з питання головного доповідача і співдоповідача (-ів) — до 10 хв. кожен

(прохання підготувати письмовий текст до 7000 знаків)

2. Виступ учасника в обговоренні — до 3 хв.

3. Питання учасника або слухача — до 1 хв.

4. Репліка-коментар учасника або слухача — до 2 хв.

5. При порушенні регламенту ведучий має право перервати виступаючого.

6. За погодженням з учасниками ведучий має право змінити порядок обговорення питань, об’єднати їх або запропонувати нові питання для обговорення, скоротити або збільшити тривалість засідання круглого столу.

7. Підсумок круглого столу (за погодженням з учасниками) — загальні тези, пропоновані для ЗМІ, звернення до органів влади, відомчих структур, наукових та навчальних закладів.

Прохання до всіх учасників: під час засідання вимкнути звук у мобільних телефонів.